Офіційний сайт


Перейти к содержанию

Iсторiя

Офiцiйний сайт мiста Святогiрськ.

Перші ченці оселилися в XIV або XV століттях (за деякими даними, навіть в XI столітті). Засновником Святогорської чернечої общини вважається преподобний Іоасаф. Перша письмова згадка про місцевість "Святі гори" відноситься до 1526 року. Зустрічається воно в записках німецького посла Сигізмунда Герберштейна. У 1787 році за указом імператриці Катерини II Святогірський монастир був скасований, а належні йому села, землі і угіддя відібрані в казну. У 1790 році новим власником Святогір'я став князь Таврійський Григорій Потьомкін. Згідно з указом Святійшого Синоду монастирські храми Успіння Божої Матері та святителя Миколая на скелі перетворені в парафіяльні, а інші розібрані і вивезені. У скасованому стані обитель перебувала майже 57 років.

У 1844 році за указом імператора Миколи I Святогорський монастир був відновлений по чину і статуту Глинської пустині Курської єпархії. За наступні 70 років він досяг небувалого розквіту, ставши одним з найбільших в Російській імперії. У цей період не раз піднімалося питання про присвоєння Святогірської обителі статусу лаври. Монастир мав цегляні майстерні, млини, різні майстерні, торгові лавки, був відомий чудовими видами і притягував багато прочан. Перед першою світовою війною в монастирі перебувало близько 600 ченців.

Успенський собор

Події 1917 року і прихід нової Радянської влади трагічно відгукнулися на подальшу долю Святогірського монастиря, розграбування якого почалося з січня 1918 року. У 1922 році монастир був ліквідований, а на його місці утворений Будинок відпочинку для трудящих Донбасу. Настав час остаточного розорення монастиря.

Святогірська обитель була знову відкрита в 1992 році. В цьому році монастирю віддали розграбований і спаплюжений, перетворений в кінотеатр Свято-Успенський собор. 28 листопада 2003 року Святогірському монастирю були остаточно передані житлові і господарські будівлі, що знаходились у віданні Слов'яногірського історико-архітектурного заповідника і санаторію "Святі Гори".

9 березня 2004 Священний Синод Української Православної Церкви прийняв рішення про присвоєння монастирю статусу лаври [1].

12 липня 2008 року відбулося прославлення Собору святих отців, у Святих Горах на Дінці просіявших [2]. До Собору святогірських отців увійшли 17 святих: один святитель, 11 преподобних, 4 преподобносповідників і один Христа ради юродивий [3]. Рішення про канонізацію 16 з них було прийнято на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви 8 травня 2008 року (журнал № 38) [4]. Преподобний Іоанн, затворник Святогірський, був прославлений 24 серпня 1995 [5].

7 липня 2009 року братією монастиря були знайдені мощі першого настоятеля Святогірської пустелі по її відновлення в 1844 році архімандрита Арсенія (Митрофанова) і мощі подвижника і провидця преподобного Ісаакія (Головіна)


Назад к содержанию | Назад к главному меню